В історії українського краєзнавства особливе місце посідає друга половина 1920-х років. Вона стала періодом небувалого до того часу піднесення краєзнавства, що викликало появу одного з феноменів суспільного життя – масового краєзнавчого руху.
Поштовхом до цього стала Перша всеукраїнська краєзнавча конференція, яка відбулася в останні дні травня 1925 року в Харкові. В ході її роботи було проголошено створення Українського комітету краєзнавства – першої централізованої державної інституції, що організаційно об’єднала дослідників і літописців свого краю. Однією із безумовних заслуг комітету можна вважати випуск першого друкованого органу краєзнавців – журналу «Краєзнавство». Ці події перетворили Харків на центр теоретичного усвідомлення краєзнавства.
Згаданим починанням не судилася довга доля – у першій половині 1930-х років краєзнавчий рух зазнав репресій. Його організаційне відновлення відбулося тільки на початку 1990-х років.
Як проходила перша краєзнавча конференція і хто входив до Українського комітету краєзнавства? В яких напрямках працювали тоді краєзнавці, як розуміли цілі та завдання краєзнавства? Наш проект – спроба дати відповідь на ці та інші питання за допомогою бібліотечного фонду. Сподіваємося також, що він зробить доступнішою джерельну базу для подальшого дослідження історії українського краєзнавчого руху.
Проект був підготовлений у 2010 році до 85-річчя проведення Першої всеукраїнської краєзнавчої конференції. 2015 року до 90-річчя цієї події за пропозицією Харківської обласної організації Національної спілки краєзнавців він був доповнений розповіддю про сьогодення українського краєзнавства.
ХДНБ ім. В. Г. Короленка вдячна історику Ігорю Шуйському, дизайнеру Андрію Дем’яненку (Харків), науковому співробітнику Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олені Узбек і колегам із Центральної наукової бібліотеки цього університету та особисто її директору Ірині Журавльовій за сприяння в роботі.
Дякуємо історику Віктору Прокопчуку (Кам’янець-Подільський), монографія якого «Під егідою Українського комітету краєзнавства» дуже допомогла у підготовці проекту.
Особлива вдячність людям, які доповнювали цей проект – науковцю Зої Ковалевській (Харків) за фото її діда Петра Ковалівського та біографічні відомості про нього, географу Сергію Шевчуку (Полтава) за статтю, бібліографію праць та фото Костя Дубняка, історику Ігорю Робаку (Харків) за фотографії Валентина Отамановського та журналісту, письменнику Володимиру Лазарису (Ізраїль) за фото його дядька Олександра Лазариса. Завдяки їм біографічні довідки про цих особистостей набули завершеності.
Над проектом працювали: О. М. Дмитрієва, Ю. В. Головіна.
Пропозиції та зауваження просимо надсилати на адресу:
ukr.hdnb@gmail.com.
