Методична бібліотечка краєзнавця



Масовий краєзнавчий рух другої половини 1920-х років, безперечно, потребував теоретичного підґрунтя та методичного забезпечення. Бібліограф Федір Максименко у книзі  «Матеріали до краєзнавчої бібліографії України» (Київ, 1930) писав: «В сучасний мент питання краєзнавства (порайонного дослідження країни й вивчення продукційних сил окремих місцевостей) набули великої актуальности і в нашому державному будівництві, і в різних галузях наук (як природничих, так економічних історичних, тощо). Одним з виявів піднесення уваги до цих питань є підвищений попит на краєзнавчу літературу, що дає матеріал до вивчення певних районів і місцевостей України, освітлює різні сторони місцевого життя й виробництва, – та посилені розшуки такої літератури».

На вимогу часу в журналах і газетах, окремими виданнями друкувалися матеріали про стан краєзнавчих студій, а також праці з історії та методики краєзнавства, що мали суттєве значення для краєзнавців-аматорів. Адже тих цікавила безліч питань – від визначення базових понять «край» і «краєзнавство» до програм збору матеріалу і планів роботи краєзнавчих гуртків. Які ж видання могли стояти на книжковій полиці тогочасного краєзнавця? Повні тексти деяких з них наведено в цьому розділі.




Програми та плани роботи


З досвіду роботи колег